Словарь української мови (1924)/гультяй

by Борис Грінченко

◀ гультяїще

Словарь української мови Борис Грінченко Г гультяй

гультяйка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гультя́й, тяя́, м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Чуб. III. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.