Словарь української мови (1924)/гулька

by Борис Грінченко

◀ гульк

Словарь української мови Борис Грінченко Г гулька

гулькнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́лька, ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. I. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. III. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. III. 144.