Словарь української мови (1924)/гульбини
| ◀ гульба | Словарь української мови Г гульбини |
гульбище ▶ |
|
Гу́льбини, бин, ж. мн. Гулянье, собраніе для забавъ, веселаго препровожденія времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люде і веселились собі. Новомоск. у.