Словарь української мови (1924)/гузирець
◀ гузеро | Словарь української мови Г гузирець |
гузирь ▶ |
|
Гузире́ць, рця, м. Ум. отъ Гузирь.
◀ гузеро | Словарь української мови Борис Грінченко Г гузирець |
гузирь ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гузирець
Борис Грінченко
1924
Гузире́ць, рця, м. Ум. отъ Гузирь.