Словарь української мови (1924)/гудіння

by Борис Грінченко

◀ гудити

Словарь української мови Борис Грінченко Г гудіння

гудіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́діння, ня, с. Порицаніе, осужденіе. См. Гу́дити.

Гуді́ння, ня, с. Гудѣніе, гулъ. (См. Густи). Левиц. I. 389; Левиц. Пов. 83.