Словарь української мови (1924)/губернатор

by Борис Грінченко

◀ губерець

Словарь української мови Борис Грінченко Г губернатор

губернаторський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Губерна́тор, ра, м. 1) Губернаторъ. Чуб. V. 973. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. Кв. П. II. 74. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. О. 1862. II. 58. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда! Кв. П. II. 73.