Словарь української мови (1924)/грішницький
◀ грішник | Словарь української мови Г грішницький |
грішниця ▶ |
|
Грі́шницький, а, е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.
◀ грішник | Словарь української мови Борис Грінченко Г грішницький |
грішниця ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грішницький
Борис Грінченко
1924
Грі́шницький, а, е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.