Словарь української мови (1924)/грізен
◀ грізд | Словарь української мови Г грізен |
грізний ▶ |
|
Грі́зен и грізни́й, а́, е́. Грозный, свирѣпый. МУЕ. III. 136. Здрігнеться од його грізного голосу. К. ЧР. 219. Тую галеру з грізної гармати привітайте. АД. I. 217.