Словарь української мови (1924)/грязько
| ◀ грязький | Словарь української мови Г грязько |
грязюка ▶ |
|
Гря́зько, нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. II. 153.