Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грюк
Берлін: Українське слово, 1924

I. Грю́к, меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!

II. Грюк, ку, м. Стукъ, грохотъ. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.