Словарь української мови (1924)/грудуватий

by Борис Грінченко

◀ грудочок

Словарь української мови Борис Грінченко Г грудуватий

грудя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грудува́тий, а, е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні, бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).