Словарь української мови (1924)/груддя
| ◀ груда | Словарь української мови Г груддя |
грудень ▶ |
|
Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
| ◀ груда | Словарь української мови Борис Грінченко Г груддя |
грудень ▶ |
|
Словарь української мови — Г
груддя
Борис Грінченко
1924
Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.