Словарь української мови (1924)/грубний

by Борис Грінченко

◀ грубка

Словарь української мови Борис Грінченко Г грубний

грубник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грубни́й, а́, е́ = Грубий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.

Гру́бний, а, е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.