Словарь української мови (1924)/громохмарній

by Борис Грінченко

◀ громотуха

Словарь української мови Борис Грінченко Г громохмарній

громошітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Громохма́рній, я, є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи.... К. ХП. 130.