Словарь української мови (1924)/громовий
| ◀ громовеня | Словарь української мови Г громовий |
громовина ▶ |
|
Громови́й, а́, е́. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) Громова́ стрі́лка. Громовая стрѣла, иначе — чо́ртів па́лець. Вх. Пч. II. 28. 3) Громові свя́та, празники́. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля́ (20 іюля) и Паликопа (27 іюля). Мнж. 157. МУЕ. III. 48. Ум. Громове́нький. Пішов дощик громовенький а на той сад зелененький. Чуб. V. 178.