Словарь української мови (1924)/громик
◀ громашик | Словарь української мови Г громик |
громівка ▶ |
|
Гро́мик, ка, м. Ум. отъ грім.
◀ громашик | Словарь української мови Борис Грінченко Г громик |
громівка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
громик
Борис Грінченко
1924
Гро́мик, ка, м. Ум. отъ грім.