Словарь української мови (1924)/громак
◀ громажіння | Словарь української мови Г громак |
громашик ▶ |
|
Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
◀ громажіння | Словарь української мови Борис Грінченко Г громак |
громашик ▶ |
|
Словарь української мови — Г
громак
Борис Грінченко
1924
Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.