Словарь української мови (1924)/грозьба

by Борис Грінченко

◀ грозно

Словарь української мови Борис Грінченко Г грозьба

громада ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гро́зьба́, би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чує. МВ. II. 45. Та й просила нас грозьбо́ю і прозьбо́ю, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.