Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грицик
Берлін: Українське слово, 1924

Гри́цик, ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. I. 31.