Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грипа
Берлін: Українське слово, 1924

Гри́па, пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.