Словарь української мови (1924)/гривка

by Борис Грінченко

◀ гривичка

Словарь української мови Борис Грінченко Г гривка

гривкастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.