Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гречаник
Берлін: Українське слово, 1924

Греча́ник, ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати „Гриця“ потім „Бурлаку“, „Чоботи“ і „Гречаники“. Левиц. I. 349.