Словарь української мови (1924)/гребінник
◀ гребінний | Словарь української мови Г гребінник |
гребінниця ▶ |
|
Гребі́нни́к, ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
◀ гребінний | Словарь української мови Борис Грінченко Г гребінник |
гребінниця ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гребінник
Борис Грінченко
1924
Гребі́нни́к, ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.