Словарь української мови (1924)/гребовиця
◀ гребовицький | Словарь української мови Г гребовиця |
гребти ▶ |
|
Гребови́ця, ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю вийшло десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.