Словарь української мови (1924)/грап
◀ гранястий | Словарь української мови Г грап |
грапиня ▶ |
|
Гра́п, па, м. Графъ. Левиц. I. 493. Стор. I. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.