Словарь української мови (1924)/грабувати

by Борис Грінченко

◀ грабування

Словарь української мови Борис Грінченко Г грабувати

грабунок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. III. 670.