Словарь української мови (1924)/гоцак
| ◀ гоца | Словарь української мови Г гоцак |
гоцки ▶ |
|
Гоца́к, ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.