Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
готувати
Берлін: Українське слово, 1924

Готува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. НВолын. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варить. Вечерять готуй! Чуб. III. 227.