Словарь української мови (1924)/господарити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
господарити
Берлін: Українське слово, 1924

Господа́рити, рю, риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.