Словарь української мови (1924)/горішина
◀ горішечок | Словарь української мови Г горішина |
горішній ▶ |
|
Горі́шина, ни, ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кустъ (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, горішина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. а) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. См. Головайчик.