Словарь української мови (1924)/горіх

by Борис Грінченко

◀ горітися

Словарь української мови Борис Грінченко Г горіх

горіховий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горі́х, ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207. 2) Орѣшина, орѣховый кустъ, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. III. 133. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок. Грин. III. 407.