Словарь української мови (1924)/горювальник
| ◀ горщок | Словарь української мови Г горювальник |
горювальниця ▶ |
|
Горюва́льник, ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.