Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горстка
Берлін: Українське слово, 1924

Го́рстка, ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.