Словарь української мови (1924)/горстка
◀ горсет | Словарь української мови Г горстка |
гортанка ▶ |
|
Го́рстка, ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.