Словарь української мови (1924)/горошковатий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горошковатий
Берлін: Українське слово, 1924

Горо́шковатий, а, е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.