Словарь української мови (1924)/горошковатий
◀ горошіння | Словарь української мови Г горошковатий |
горошковий ▶ |
|
Горо́шковатий, а, е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.