Словарь української мови (1924)/горохуватий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горохуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.