Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горовий
Берлін: Українське слово, 1924

Горови́й, а́, е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. II. 159.