Словарь української мови (1924)/горе

by Борис Грінченко

◀ гордун

Словарь української мови Борис Грінченко Г горе

горел ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́ре, ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Го́ренько, го́речко.