Словарь української мови (1924)/гординя

by Борис Грінченко

◀ гординський

Словарь української мови Борис Грінченко Г гординя

гордити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горди́ня, ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався. МВ. (О. 1862. III. 48).