Словарь української мови (1924)/гордий

by Борис Грінченко

◀ горделивий

Словарь української мови Борис Грінченко Г гордий

гордина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́рдий, а, е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Ном. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає. Млр. Лит. Сб. 193.