Словарь української мови (1924)/горбатий

by Борис Грінченко

◀ горбастий

Словарь української мови Борис Грінченко Г горбатий

горбатіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горба́тий, а, е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) —та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.