Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гопак
Берлін: Українське слово, 1924

Гопа́к, ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. К. ЧР. 259.