Словарь української мови (1924)/голісінький

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голісінький
Берлін: Українське слово, 1924

Голі́сінький, а, е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.