Словарь української мови (1924)/голінатий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голінатий
Берлін: Українське слово, 1924

Голіна́тий, а, е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. Голіна́та капу́ста. Капуста, не образующая головки.