Словарь української мови (1924)/голінатий
◀ голій | Словарь української мови Г голінатий |
голінка ▶ |
|
Голіна́тий, а, е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. Голіна́та капу́ста. Капуста, не образующая головки.