Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голяка
Берлін: Українське слово, 1924

Голяка́, нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.