Словарь української мови (1924)/голюк
◀ гольцем | Словарь української мови Г голюк |
голюра ▶ |
|
Голю́к, ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
◀ гольцем | Словарь української мови Борис Грінченко Г голюк |
голюра ▶ |
|
Словарь української мови — Г
голюк
Борис Грінченко
1924
Голю́к, ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.