Словарь української мови (1924)/гольтяпа
| ◀ гольтяй | Словарь української мови Г гольтяпа |
гольтяпака ▶ |
|
Гольтяпа́, пи́, гольтяпа́ка, ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.