Словарь української мови (1924)/голодрабий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голодрабий
Берлін: Українське слово, 1924

Голодра́бий, а, е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.