Словарь української мови (1924)/голодрабий
◀ голодрабець | Словарь української мови Г голодрабий |
голодрабка ▶ |
|
Голодра́бий, а, е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.