Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голодити
Берлін: Українське слово, 1924

Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.