Словарь української мови (1924)/голод

by Борис Грінченко

◀ голов'яний

Словарь української мови Борис Грінченко Г голод

голодання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́лод, ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. I. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.