Словарь української мови (1924)/головочка
◀ головосік | Словарь української мови Г головочка |
головствення ▶ |
|
Голо́вочка, ки, ж. 1) Ум. отъ голова. Не бі́дна голо́вочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щоб і моїм дітям так. Г. Барв. 6. 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. I. 48.